Інтерв’ю з Анджем, лідером тернопільського гурту .орандж. з нагоди виступу команди на Тихих вечораХ 15 травня у Динамо-Блюз.

Ваш гурт офіційно на сцені з 2009 року. Як ви бачите власний розиток за тих декілька років існування?

Якби в 2009 -2010 нас запитали чим гурт .орандж. вигідно відрізняється від інших молодих українських гуртів – ми б не знали що відповісти)) Зараз ми чіткіше визначаємо цілі.

Сьогодні ми вже знаємо над чим працювати і що в нас не надто багато конкурентів серед українських груп (хоча немає в музиці конкуренції насправді))

Ви виступали в багатьох інших містах, завдяки чому, на вашу думку, Тернопіль залишається таким міцним осередком постачання музичних талантів?

Можливо в Тернополі більше немає чим зайнятись))))) Мабуть в цього міста є якась така атмосфера (абощо), яка спонукає робити щось цікаве і оригінальне (музика, фото, т.п.), це тяжко пояснити – сюди просто треба приїхати.

Як виглядає сьогодні музична сцена Тернополя?

Не так цікаво як колись. Хтось створює «модні» англомовні проекти, хтось далі вважає, що співати про село з коровами це весело, є трохи «хєвімєтала», є гурти, які люблять “шуміти”, як гітарні так і електронні, попса є, є peisage рок, якби ше хтось грав справжню рагу, то булаб повна картинка)). Словом, все доволі різноманітно))

Що хоче .Орандж. донести світу своєю творчістю?

Нічого. Нас «світ» не дуже цікавить. Творчістю не займаються для того щоб щось комусь довести, (окрім звичайно самих початків, коли вчиш акорди щоб однокурсниці сподобатись)) Думаю давати концерт заради порятунку китів це лицемірство – а от дати людям можливість побувати на хорошому концерті – це дуже навіть хороша справа))

Чи ваше музикування змінило вас особисто, іншими словами чи допомогло вам розвинутись як особистостям?

Так, звичайно. Наприклад, я раніше боявся навіть слово сказати незнайомій людині – а тепер мені з такими людьми навіть легше спілкуватись ніж з рідними (не враховуючи таксистів – терпіти їх не можу))

Як народжуються ваші пісні? Звідки взялась ідея на тексти-ребуси?

Це не було конкретною ідеєю – я просто так пишу. Під час написання пісні в моїй голові сотні картинок, які треба швидко перенести на папір, щоб не забути. Це своєрідний щоденник, читаючи старий текст багато чого згадую.

Над чим зараз працює гурт?

Вчимося записувати пісні. Це окреме мистецтво. Нам зараз легше відрацювати 2 годинний концерт і передати ті емоції, які хотілося б, ніж записати 2 хвилинний трек і зробити те саме. Працюємо над цим.

Маючи вже суттєвий музичний доробок, чи в сучасних умовах відчуваєте необхідність видання альбому?

Так, думаю вже пора – альбом треба записати хоча б для того щоб рухатись далі, почати створювати пісні інакші за звучанням, не цікаво виконувати 20 пісень з одинаковим настроєм

Минулого року ви відзняли кліп на пісню «Пора вітатись». Як знімалась ця відеоробота?

Це відео нам відзняв Вася Мізюк (гітарист гурту Ті, Що Падають Вгору). Все було просто – ми гуляли, він знімав. Заодно в кадр потрапив акустичний концерт, який ми давали того дня на вулиці в честь хорошої погоди))

А яка доля відео, чи потрапило воно на екрани телебачення, чи поки доступне слухачам лише в мережі?

«Пора вітатись» пів року як крутиться на тернопільських телеканалах. Вже починають питати коли знімаємо наступний кліп)) Відповідаю – «.. в середині літа …»))

Чи важко було адаптувати пісні до акустичного звучання, з яким ви виступите на Тихих вечорах?

Та ні)) Ми вже маємо досвід акустичних виступів + я з Омельом (гітарист .орандж.) часто сидимо з акустиками на «єлісях» (косогори біля тернопільського ставу в центрі міста).

На концерті будуть якісь новинки?

Можливо. Під час концерту подумаю))