З нагоди концерту ТПВГ на Тихих вечораХ в Динамо-Блюз 27 березня розмовляємо з учасницею гурту Наталею Багрій.

Минув майже рік з часу нашого попереднього інтерв’ю. Видається, що часу ТПВГ не марнували і в творчому вимірі рік минув дуже інтенсивно, адже були і нові відео, і нові пісні, і ряд концертів. ТПВГ за останній рік стало практично повноцінним музичним агенством із розвитку власної творчості.

Можливо зі сторони це виглядає власне так, але всередині гурту все відбувалося досить поступово та закономірно. Ніколи нікуди ніхто із нас не спішив чи сильно не горів бажанням почати змагатися із іншими колективами. Просто ми йшли в ногу із своїми бажаннями та можливостями. Цей рік сам по собі виявився більш насиченим на події, поїздки, концерти – відповідно і робота кипіла.

Серед іншого, мабуть, злагодженість творчого механізму ТПВГ завдячується також співпраці з Happy Records Дмитра Остроушка. Як протікає ця співпраця на сьогоднійшній день?

На сьогоднішній день ми відточуємо у музичних майстернях пісню за піснею та вболіваємо за кожну із них як за новонароджену чергову дитину. Звісно, піклування про наших дітей лежить на плечах, більшою мірою, нашого саундпродюсера Дмитра Остроушко, до речі він же і фронтмен гурту «Щастя».

Не дивлячись на відсутність нового релізу у форматі альбому ви постійно викладаєте в мережу нові пісні і відео.

Сам реліз альбому, як такий, відбудеться дещо пізніше. Але, насамперед, нам не сила тримати в таємниці вже готову пісню, бо занадто кортить ділитися приємністю. Може ми хочемо бути страшенно модними, такими як у часи, коли випуск синглу на платівці був найпершою новиною у капіталістичній країні :)))

Як, взагалі, виглядає ваша студійна кухня сьогодні, у вас вже є якийсь напрацьований технічний конвеєр запису пісень?

Все дуже просто. Якісний процес накопичення музичного матеріалу ми здійснюєм на студії Вадима Возняка разом із Дмитром Остроушко. Далі пісня у потрековому вигляді опиняється на київській студії в Ігора Дубровського, де він разом із Дмитром шаманять та роблять остаточне косметичне звучання треку. Вкінці всі задоволенні та щасливі кидаємо трек у маси.

Одна пісня, «Дивне Місто», для експерименту була зведена у онлайн лондонській студії. Але практика показала, що вуха наших любих спеціалістів зовсім не гірші. Зарахуйте це як величезний комплімент.

Розкажи дещо про ваші чудові останні відео на пісні “Саме зараз” та “Обман”.

Цих два відео по суті робилися всередині гурту власними силами. Наш гітарист Василь Мізюк, що почав цікавитися фото як своїм другим продовженням та захопливим хобі, вирішив не обмежуватися лише цим і спокійно собі експериментував із відео. Кліп на пісню “Обман” був відзнятий на гастролях у Дніпропетровську. Цікаво, коли відпочинок поєднується із корисними та приємними речами. Був час на такий відпочинок і його даремно не згаяли. Результат на «інтернет» :). Кліп на пісню “Саме зараз” створив ідеологічно, від початку до кінця, Василь у себе вдома користуючись тим, що робив ремонтні роботи в квартирі. Кліп вийшов дуже інтимним завдяки тому, що всі події відбувалися у одній кімнаті.

Наскільки важко перевтілюватись з музикантів у “акторів” на відео?

Насправді ні. Перше відео дуже органічно пройшло у формі розваги, де всі емоції були природніми та «першозірваними» реакціями на те, що коїлося. Це так мило :).

Із другим відео все по іншому, але під час процесу зйомки постійно лунав трек, який сам по собі надихав головних акторів на перевтілення та провокував поводитися, власне так, як ви вже можете спостерігати під час перегляду. Це лише решта учасників кліпу, що не знімалися, час від часу заходили у кімнату аби поспостерігати. Хотілося не зрушити процес, але це не завжди вдавалося і доводилося робити багато перерв щоб знову налаштуватися на той самий настрій. Та в цілому кліп був відзнятий лише за день.

Чи ваші відео потрапляли на екрани телебачення чи поки доступні слухачам лише в мережі?

Основне джерело розповсюдження інформації про себе, як про мистецьку одиницю, ми бачимо в космічних просторах інтернету. Це найбільша за своєю аудиторією користувачів на сьогоднішній день мережа. Але відео окрім того потрапляли на місцеві канали телебачення. Була ціла програма присвячена відео роботам Василя Мізюка, що знімає не тільки для нас, а й для інших тернопільських команд.

Беручи до уваги, що українська музика практично єдиним вільним каналом розповсюдження має лише інтернет, чи не відчуваєте ви обмеженість середовища для розвитку, в тому числі ТПВГ як комерційного проекту?

Якось так історично склалося, що за час свого існування ТПВГ банда ніколи не думала про якісь такі комерційні сторони свого існування. Погано це чи ні, покаже час. Але ми цим не переймаємося, адже у нас є своя слухацька аудиторія. Окрім того існує завжди одна закономірність – чим активніше ти працюєш як команда – тим більше інфо завжди цей процес обрамляє. От як зараз наприклад :).

Коли сучасний слухач має доступ до таких фантастичних обсягів музичного матеріалу чи ви відчуваєте ви якусь підвищену конкуренцію в порівнянні, скажімо, з 90-ми, коли ви починали кар’єру?

Так, поняття конкуренції зараз загострилося власне через те, що ми маємо такий прекрасний асортимент не тільки європейської, а й української музики. Чесно кажучи, це швидше тішить ніж може нас кинути у розпач чи страшну депресію. Це дуже добре, бо доволі сильно активізує та дає поштовх до нових ідей – адже це так цікаво, бо це є неперевершеним життєвим струмом, потоком енергії, що спрямований на творчість. Що може бути кращого….

На твою думку, ця “мережева конкуренція” вплинула в радикальний спосіб на створення нових музичних течій, жанрів, чи виникнення якихось феноменальних гуртів, які б революційно змінили музичний ландшафт?

Звичайно, завжди є бажання відрізнятися, бути унікальним та подобатися за власний почерк.

І наостанок, чи будуть нові пісні на концерті в Динамо 27 березня?

Так, веземо прем’єрувати одну із наших найсвіжіших пісень, що досі окрім репетиційної бази мало ким була почута. Пісня дуже свіжа та органічна, в коді даємо можливість не стояти на місці, а активно рухатися для усіх розкутих.