УААВ! | USAP!


Захопити всесвіт

orataniya_1

Інтерв’ю з львівським гуртом Оратанія

4 червня на сцені проекту «Тихі вечорИ» своєю невичерпною енергією позитиву заряджатиме настрій слухачів львівський поп-роковий гурт «Оратанія».

Гурт, який привернув увагу багатьох своєю концептуальною оригінальністю і непересічною дотепністю, готовий здивувати вчергове, проте цього разу вже проникливістю своїх пісень у акустичному форматі.

Про творчі будні і наполеонівські плани ватаги говоримо сьогодні з лідером Оратанії Миколою “Суб” Собчуком.

“Оратанія”, мабуть, чи не єдиний львівський рок-гурт, який в останні роки робив помітні спроби пробитися в мейнстрім українського шоу бізнесу. Незважаючи на жартівливість вашого іміджу, відчувається дуже серйозна робота у цьому напрямі. Які цілі ви ставите перед собою і як оцінюєте наявний прогрес?

Цілі в нас наполеонівські – захопити Всесвіт 🙂 А насправді, намагаємося якомога більше поширити гарний настрій своїми піснями. Робимо це усіма можливими, на даний момент, методами. Методи по ходу справи удосконалюються 🙂 Експериментуємо і шукаємо щось нове для наших пісень. Оцінити себе не можемо, так як дуже до себе самокритичні – завжди усього мало і здається, що десь не допрацьовуємо. Наші шанувальники (і не дуже) вдало оцінюють нашу роботу і вказують нам на напрямки, в яких потрібно активізовуватися. Так і працюємо 🙂

Завдяки вдалому відеоряду Тараса Химича на пісню «Холодильник», вам вдалось потрапити в традиційні медіа і вийти поза межі львівської альтернативної тусівки, для якої основним каналом поширення інформації є інтернет. Як це відобразилося на вашій аудиторії і які нові можливості відкрило для вас?

“Холодильник”, скажімо так, “розморозив” нас. Це був перший наш видограй і, чесно кажучи, ми не знали, що з ним робити. Розсилали будь-кому, подавали в різноманітні хіт-паради. І переважно  усі нас “футболили”. Але були і такі, які з прихильністю поставилися до нас, зокрема канал “MTV Україна”. Це значно збільшило нашу аудиторію, що є для нас надзвичайно приємним 🙂 Інша справа вже була з “Посеред ночі”. В першу чергу, через те, що і Тарас відзняв відео на голову вище за «Холодильник», і ми вже мали досвід роботи з таким професіоналом.

Беручи до уваги вашу найсвіжішу співпрацю з Тарасом Химичем щодо звукової стежки до фільму «Золотий вересень», чи можна припустити, що ближчим часом можна чекати й інших результатів такої співпраці?

Ну, я гадаю, що явно ще щось буде. Що саме, ще не знаємо ні ми, ні Тарас. Але про “Золотий вересень” ми теж до недавнього часу навіть не здогадувалися. Тому, наступна наша співпраця буде також неочікуваною і, впевнений, дуже цікавою. Нам неймовірно приємно працювати з усією командою “Invert Pictures” – ми дякуємо долі і темній матерії всесвіту, які звели нас уже в третій, та далеко не в останній раз.

Одна з ваших пісень, навіть, очолювала хіт-парад ФДР «Важка ділянка». Чи відома вам географія радіо-етерів вашої музики і чи вдалося привернути увагу до себе в інших регіонах?

Пам’ятаю наше загальне здивування, коли ми дізналися про 1-ше місце в цьому хіт-параді. Спочатку були думки, що це випадково, або глюк на сайті ФДР. Та коли “Посеред ночі” не злазила звідти близько 3-х тижнів і за собою утримувала зубрів українського року, у нас був справжній шок. Робота з ФДР взагалі була для нас +500 досвіду 🙂  Переважно, наша пісня крутилася в етерах західно-українських радіостанцій. Але і на сході, зокрема Дніпропетровськ, Харків та Херсон, досить активно програвали наше творіння 🙂

Ймовірно, не останню роль в географічній експансії відігравали численні виступи на фестивалях. Що, окрім цього, привносила участь у фестивалях у вашу творчість?

В першу чергу – позитив. На усіх фестивалях, де б ми не були (а не були ми багацько де:)), спілкування з учасниками і глядачами завжди дарувало мільйон посмішок. По приїзду додому відчувалася певна пустота, і ми, збираючись на “рементиціях”, згадували все це і так народжувалися різноманітні смішні теми – деякі ставали основою для нових пісень, а деякі так і залишилися темками, які ми згадуємо у компанії друзів.

Ваш перший альбом «Оратанія», виданий ще у 2008 році, став одним із найвдаліших дебютів на українській сцені. Які ваші плани щодо нового релізу і чи маєте якісь свіжі ідеї щоб перевершити цей успіх?

Ну перевершити успіх першого альбому буде не складно 🙂 Знову ж таки, видаючи його ми були ще “зелені”, хтось злегка синій, а хтось кольору дитячої несподіванки 🙂 Було страшенно багато недопрацювань, які ми проаналізували і зробили, сподіваємося, правильні висновки. Тепер ми в озброєнні маємо цей досвід, а також величезний поступ у звучанні. Мільйон експериментів на студії далися в знаки. Наш головний записувальник, Рома Микульський (барабанник і найпатлатіший член колективу 🙂 насидів мозоль на м’якому місці і у вухах, доводячи до ладу наші нові пісні.

Які теми домінують у ваших нових піснях?

Основною темою в новому альбомі будуть, як це не дивно, позитивні емоції. Звичайно будуть ліричні пісні, але на відмінно від таких сумних пісень як “Віддай”, чи “Вечір”, у нових буде оспівуватися світле, добре, вічне :)))

Віддаючи належне дотепності ваших текстів, чи, справді, є виправданим використання у них ненормативної лексики?

Цікаве питання. Ненормативна лексика була присутня постійно. І, думаю, ніякими методами її не викорінити, так як яскраві емоції завжди супроводжуються добрим матюком 🙂 Можливо, її використання у піснях, чи будь-де, не є виправданим, але іноді хочеться “випустити пару”. І невідомо чому, але люди значно краще реагують на такі пісні. Мабуть емоції, висловленні таким чином, прошибають значно глибше 🙂

Чи в наш час ще має сенс видавати альбоми на фізичних носіях чи цілком достатньо поширення музики через мережу інтернет?

Думаю видавати альбом на фізичному носії у наш час доцільно лише як подарунковий, сувенірний варіант. З іншого боку, у нас в Україні, розрахунки в мережі інтернет доволі складні для звичайного користувача, що просто унеможливлює інтернет-продажі пісень. А так як у нас пірати не дрімають, то заробити на продажах дисків просто нереально. Тому, доцільніше просто викладати пісні в нет, щоб люди слухали і вирішували – йти на концерт тієї групи, таким чином даючи їй заробити на нові записи, чи не вартує вона того. Такий спосіб, на мою думку, найдемократичніший, і тільки сприяє популяризації того чи іншого гурту і їхньої музики.

При кожній нагоді ви наголошуєте на унікальних рисах характеру кожного з учасників гурту. Наскільки «хімія» вашої музики залежить від відносин всередині колективу?

Саме те, що у нас в групі різні люди по складу характеру і по музичним вподобанням, об’єднує нас в одне ціле. Ця різниця у полюсах лише додає нашим пісням енергії, а також енергії для руху вперед.

Для Тихих вечоріВ ви готуєте спеціальну акустичну програму. Як вам давалося ствоення цієї програми і яким чином ви відбирали для неї пісні?

Створення давалося нам легко, так як кожна наша пісня в зачатті – акустична. Тому просто треба було повернутися до основ і трохи побавитися. Відбирали ми як нові, так і старі. Якихось критеріїв до відбору ми не ставили. Брали ті пісні, які нам хотілося зіграти тихо 🙂 Сподіваємося, наша “тиха” програма, прогримить у кожного глядача в середині.