За повідомленням в соціальній мережі Фейсбук представників академічного клубу соціально-політичної думки “Vade Mecum” – праворадикальної студентської організації Католицького університету Любліна (KUL) – організатори «Люблінських днів студентської культури» (Ювеналії) відмовились від запрошення гурту “Тартак” на цьогорічні святкування.

Таке рішення було прийняте внаслідок компанії-протесту проти виступу українського гурту, яку розгорнув клуб “Vade Mecum”. В прилюдному зверненні праворадикального клубу до організаторів, з текстом якого можна ознайомитись на знятках їх мережевих потуг, гурт “Тартак” обвинувачується у шануванні в своїх піснях та концертній діяльності українських повстанців (ОУН, УПА). В зверненні містяться також неприховані перекручення історичних фактів та емоційні оціночні судження щодо діяльності ОУН та УПА. Наприкінці, озвучується протест проти фінансування міською владою Любліна концерту українського гурту.

Хоча міський голова Любліна Кшиштоф Жук й відкинув обвинувачення в бік гурту “Тартак”, як безпідставні, та, втім, оголосив, що приїзд українського гурту відкладається на найближче майбутнє. Пан Жук наголосив, що цей виступ відбудеться на спеціальному концерті патріотично налаштованих польських та українських гуртів, позаяк міський голова вірить у необхідність творення платформи для обговорення складного історичного спадку у відносинах наших народів.

В польській пресі неодноразово писалось про те, що Католицький університет Любліна є осередком праворадикальних поглядів, які часто межують із шовінізмом та ксенофобією. Зокрема, академічний клуб соціально-політичної думки “Vade Mecum” активно проводить “антиліберальні”, “антиліві” та “народницькі” пропагандистські заходи. Свою діяльність вони не вважають радикалізмом, а реалізмом.

Не дивлячись на свій протест проти виступу гурту “Тартак”, через його вшанування українських повстанців, праворадикальна студентська організація виступала організатором заходів на честь, так званих “проклятих солдатів” – вояків польського підпілля 1940-1950-х років, до яких належать також члени Національних збройних сил (Narodowe Sily Zbrojne (NSZ)). Сформована здебільшого з борців антисемітського Табору національної єдності, який у міжвоєнний період боровся за “Велику Польщу”, в якій не передбачалось місця для національних меншин, ця пронацистська організація відома співпрацею з СС («Сьвєнтокжиська бригада») та фізичним винищенням польських колаборантів радянського режиму та представників національних меншин.